Доброго дня всім читачам блогу!

Мене звуть Світлана Бевза і я хочу особисто познайомити Вас зі своєю творчістю та історією успіху.

Досі я вважала, що за дизайнера говорять колекції, та останнім часом стикаюся з вигаданими чутками по те, якими шляхами, «молоді та талановиті пробиваються до популярності»..
Я вважаю за необхідність існування такої інформації від першої особи, тобто від мене і охоче нею з Вами поділюсь.

Тож, як все починалось…

Бренд BEVZA існує з 2006 року і в історії вже 5 сезонних колекцій, представлених як на Українському Тижні Моди, так і на тижні моди у Москві, чимало показів та спецпроектів поза рамками тижнів моди, продаж у мультибрендових бутіках України та Росії, зіркові клієнти. Так, все це є, є і безперервний розвиток…

Чому існує і розвивається бренд?

Напевно я почала малювати раніше, ніж говорити. І зараз постійно впевнююсь, що творчу професію мені мати судилося. Бажання стати дизайнером одягу, творити красу – можна назвати дитячою мрією, бо так і є насправді. Як не дивно, я ніколи не навчалася малюванню, але ще у дошкільні роки я вигравала дитячі конкурси з малювання, у школі так само. Більш за все я любила і досі люблю створювати ескізи дівчат у сукнях.

В чотири роки я почала відвідувати курси англійської мови та школу балету. І був вибір: або займатися професійно балетом (мала відповідні здібності і натхнення), до того ж цього дуже бажали всі жінки у нашій родині), або вивчати іноземні мови у спецшколі, займатися освітою для більш серйозної професії, як на той час вважала вся чоловіча частина нашої родини. Тож, можливо, я мала стати балериною. Але це у іншому житті. А я маю наміри реалізуватися повністю у цьому житті.

Тоді перемогла освіта. Дитинство моє було присвячено інтенсивному навчанню і дуже турботливому але суворому вихованню. Тож малюванню залишилось місце хобі.
Інтуїтивно я малювала завжди.

Після чудової наданої бази іноземних мов у гуманітарній школі, першою вищою освітою став економічний ВНЗ. Зізнаюсь, це був вибір батьків, які на той час не розуміли перспектив професії дизайнера одягу в Україні. Скажу відверто, у першому ВНЗ я отримала значний рівень знань, який допомагає мені зараз у розвитку власного бізнесу, тож я все одно вдячна батькам, навіть попри те, що не послухали мене тоді. Зараз батьки мною пишаються і це головне!

Протягом навчання на економіста не полишала своєї мрії стати дизайнером одягу. Я навчилася шити, продовжувала створювати ескізи і одного дня їх накопилося стільки, що прийшов час їх показати.

У мене в житті всі знакові моменті проходять дуже яскраво.
Тож, у 2002-му, із величезною папкою ескізів я випадково опинилась у студії тоді відомого дизайнера Олександра Моняка . І того ж дня залишилась там працювати. Спочатку навчилася підбирати тканини, працювала адміністратором, а згодом стала директоркою студії, проводила кастинги, покази.

Працювала як кажуть не за гроші. Навчилася всьому. Більш того, отримувала надзвичайне задоволення від роботи.

Паралельно я з відзнакою закінчила курси моделювання одягу у Києві та продовжувала шити.

На той момент я була вже знайома з організаторами Українського Тижня Моди і була впевнена у своєму бажанні створити колекцію.
2006 рік собаки (це мій знак за китайським гороскопом) для мене став поворотним. Я чітко вирішила розпочати власний бізнес.

Лишалося тільки ризикнути. Я взяла кредит у банку та відкрила власну студію. Стимулом став заклад з подругою влітку, за яким я заприсяглась рівно за 2 місяці створити колекцію і представити її на тижні моди. От і домовились відсвяткувати успіх через 60 днів.
І у той період для мене існував тільки світ дизайну. Всі думки замкнулися на колекції. Я досі згадую якою щасливою я почувалася. Все вийшло якнайкраще і за 60 днів ми дійсно відсвяткували успіх!
Другою, вже свідомо бажаною освітою став університет технологій та дизайну, відділення післядипломної освіти. Зізнаюсь, відвідування з вільним графіком. Диплом захищала за матеріалами своєї третьої колекції.))
Це моя історія і розповіла я її для того, щоб вкотре нагадати кожному, що слід завжди іти на зустріч своїм мріям!
Зараз я керую улюбленою справою, у якій сповідую наступні принципи:

• краса не терпить зайвості!
• якість бездоганна завжди!
• тільки найкраще – добре достатньо!

Звичайно, як особистість медійну, мене ототожнюють з роботою, але я земна людина, так само переживаю, закохуюсь, радію. і життя моє повноцінне!

Дякую за увагу,

З повагою,
Світлана Бевзаhttp://bignames.org.ua