Тривала інтрига, яка стартувала ще в 2007 році, завершиться сьогодні. Вперше на телеекранах популярний фільм, продовження улюбленої історії глядачів країн СНГ – «Іронія долі. Продовження».

Про це «ГУЧНІ ІМЕНА» повідомила прес-служба «Інтеру».

Сергій Безруков

Глядачі «Інтеру» побачать не лише другу частину (о 17.40), але й першу (о 13.50), щоб знову нагадати, а як починалась ця новорічна історія про Лукашина і Шевельову.

Ось вже більше тридцяти «Іронія долі або З легкою парою» (режисер – Ельдар Рязанов) з’являється на українському телебаченні напередодні Нового року. І всі добре знають романтичну історію кохання про Женю Лукашина і Надю Шевельову, можуть відтворити кожну репліку, але… все одно її хочеться переглянути ще раз.

Екранізував продовження «Іронія долі», ліричну комедію, режисер Тимур Бекмамбетов («Нічний дозор»,«Денний дозор»). Головні ролі у картині також зіграли Андрій Мягков, Барбара Брильська, Юрій Яковлєв у компанії молодих відомих акторів – Костянтина Хабенського, Єлизавети Боярської та Сергія Безрукова.

«У титрах пишеться: «Пройшло 30 років». Нічого кращого для творців продовження придумати не можна, – каже режисер стрічки. – Змінилася країна, змінилися люди, відносини між ними. Тому і головними героями стали вже не Женя і Надя, а їхні діти – Костя і Надя-молодша».

З того Нового року, коли Женя Лукашин (Андрій Мягков) зустрів свою Надю (Барбара Брильська), минуло три десятки років. Женя також кожен рік, зі своїми старими друзями, ходить у баню. А Надя теж … живе у Ленінграді (Петербурзі). Так, так! Час не пощадив їх відносин – вони розлучилися, він залишився у Москві, вона – повернулася у рідне місто …

І от напередодні Нового року ситуація знову повторюється. Тільки цього разу у халепу чи гарну іронію долі потрапляє Лукашин-молодший (Костянтин Хабенський). І, звісно, випадково опиняється у квартирі за знайомою адресою – 3-тя вулиця Будівельників, будинок, 25, квартира, 12, де проживає красуня Надійка (Ліза Боярська), дочка тієї самої Надії.

Костянтин Хабенський, Ліза Боярська

Цікаве про фільм

Фільм “Іронія долі. Продовження »з успіхом пройшов у кінопрокаті, його прем’єра відбулася 21 грудня 2007 року. Продюсери картини вдалися до достатньо оригінальних маркетингових ходів: пообіцяли не пускати фільм на телеекрани цілих два роки і дотримали слово.

На стадії виробництва у фільму було 48 варіантів сценарію.

Насправді Ліза Боярська відмовилася від сцени поцілунку з Костянтином Хабенським. Але заповзятливі оператори розставили камери так, щоб цього не було помітно!

На роль Наді-молодшої сценарист пропонував Мілу Йовович. Їй надіслали сценарій, але вона відмовилася.

Майже у всіх кадрах фільму наполегливо використовується поєднання червоного та синього кольорів (келихи на столі, кульки на ялинку, в квартиру веде червона двері на синій стіні та ін.). Такий самий колір мають і повітряні кульки, на яких написані імена головних героїв.

Майже всі провідні актори з першої «Іронії» взяли участь у другому фільмі, за винятком Ольги Науменко (Галя) і Лії Ахеджакової (Таня), які відмовилися від участі в картині. Не побачать глядачі і друга Жені Лукашина Мішу, який, за його словами «ніколи не п’яніє», – актор Георгій Бурков – помер ще в 1990 році.

Ельдар Рязанов відмовився бути режисером другого фільму, але дав згоду знятися у властивій йому епізодичній ролі.

Валентина Тализіна погодилася зніматися у продовженні, проте знову дублювати Барбару Брильську навідріз відмовилася.

Спеціально для зйомок в «Іронії долі» дизайнери виготовили Сергію Безрукову гарну перуку з натурального волосся. А все тому, що у розпал зйомок «Іронії» Безрукова запросили зніматися у фільмі «Червень», де він зіграв роль лисого солдата. Для цього персонажа йому треба було постригтися, але і від ролі в «Іронії» він відмовитися теж не міг.

«Це радість, величезна радість! Ніколи мені ще не доводилося тридцять років по тому бачитися з тими ж акторами, – схвильовано каже Андрій Мягков (Женя Лукашин). – І важливо, що працював над фільмом саме Тимур Бекмамбетов – це приємно і цікаво не тільки для мене, але і для глядача».

«У мене спочатку були побоювання погоджуватися на роль в цьому фільмі чи ні, – пригадує Єлизавета Боярська. – Важко було зважитися на участь у такому фільмі, за яким такий шлейф слави, така історія».

Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua