Коли тобі двадцять, хочеться активно жити, користати кожною миттю. З роками динаміка перетворюється у статику, а мрія залишається. І колись вона має здійснитись. Принаймні, віра у це дозволяє перевертати гори і прокидатись з думкою, що скоро воно прийде.

Вчора мені пощастило побачити психологічну драму «Життя спочатку» (російською – «Жизнь сначала», оригінальна назва – «Revolutionary Road» («Дорога змін»)). Під прицілом кадру опинилась провінційна сім’я – Френк (Леонардо ДіКапріо) і Ейпріл Уіллери (Кейт Уінслет).

У фільмі йдеться про мрії і буденність, реалії і нестримне бажання кинути все, аби врятувати себе. Коли втрачаєш себе, це, мабуть, дуже страшне відчуття. Ти не знаєш, що буде далі.

Головна героїня зустрічається якось з веселим і авантюрним хлопцем, в якого не стабільна робота, але він має мрію – поїхати в Париж. Кумедний парубок полонив серце дівчини. Вони одружуються, купують будинок та народжують двох діток.

Однак життя в обох немає. Вони нещасливі. Френк пропадає на роботі, а Ейпріл постійно з дітьми, домашніми клопотами. Вони ходять у гості, поводяться як належить гарній сім’ї. Проте цей цирк їм став огидним. Можливо, не обом, а лише Ейпріл.

Одного дня, після відзначення тридцятки чоловіку, жінка його прохає: «Давай усе кинемо. Продамо будинок і поїдемо у Париж!!!». Він погоджується, але ненадовго, бо з’являється спокуса грошей та й Ейпріл вагітна утретє.

Жінка після останнього вердикту чоловіка розуміє, що життя немає сенсу. Адже усім добре, усі задоволені, та тільки не вона. І справді, в Ейпріл вкрали надію на краще.

Вона йде на жахливий крок…

Лео і Кейт зіграли пару, що після гарного початку не можуть підтримувати і всіляко додавати свіжості у свої стосунки. Вони ситуацію пропускають крізь себе і не приймають міри. Уіллери сподіваються, що все стане на свої місця без їх втручання. Але…

Завжди з вами,

головний редактор

Ірина Новоставська

http://bignames.org.ua