1. Світлана Бевза: “У 24 роки відбувся мій дебют на Українському тижні моди”

    Світлана починала з навчання, шаленої праці, недоспаних ночей, бажання досягнути багато у цьому житті та зайняти гідне місце у суспільстві. Вона знала, що нічого не дається легко, потрібно йти на певні самопожертви, які потім виправдаються гарним результатом. Її стиль – мінімалізм, для неї життя – калейдоскоп прекрасного, амбіції – ідеалістичні. Колекціонує взуття. Дизайнер Світлана Бевза добре розуміє, що стиль народжується в середині кожної окремої людини, підтримує особистість і дозволяє відкриватись світові.

    Коли Ви зрозуміли, що Вам до вподоби шити?

    – Насправді ще раніше я зрозуміла, що люблю малювати. Навіть зараз не пригадаю, коли почала, бо в цьому віці себе не пам’ятаю. Далі продовжувала вдосконалювати свою майстерність, вимальовуючи дівчат у сукнях, з красивими зачісками та макіяжем.

    Чи були у Вашій родині кравці, можливо – батьки?

    – Так, у всіх жінок у моїй родині руки золоті. Колись моя мама професійно навчалась мистецтву шиття, але загалом набуті знання та навики використовувала тільки для себе. Бабусі вишивали картини, батько моєї матері – художник.

    Що першим пошили?

    – Вбрання для улюбленого ведмедика.

    Не займались створенням гардеробу для знаменитих ляльок Барбі?

    – О, вони в мене були “ексклюзивно вдягнені”.

    Якою була Ваша перша швейна машинка? Легко було на ній шити?

    – Були “Чайка”, “Тула” старенька (мамині), ба – навіть антикварний “Зінгер”. Шити було легко і цікаво, але машинці попервах добряче діставалось.

    Вибір професії був тільки Вашим чи трішки “допомогли” батьки?

    – Тільки мій. Хоча батьки брали участь у виборі моєї першої вищої освіти – економіста.

    Які ВНЗ закінчили?

    – Перша освіта – Київський торгово-економічний університет, а друга – Київський університет технологій і дизайну.

    Ви твердо знали, що дизайнер – це саме те? Можливо, були сумніви?

    – Я працюю з 18 років, займалась міжнародною економікою, працювала в юридичній компанії, але завжди твердо знала, що хочу створити власний бренд одягу.

    Як далі продовжили розвивати свій потенціал? І коли почали просуватись у дизайнерській сфері?

    – Згодом я працювала економістом у великій компанії, доки не потрапила на роботу до відомого на той час дизайнера Олександра Моняка. З цього все почалось: участь у показах, вивчення та організація робіт бренду. Дуже цікаві та пізнавальні часи були для мене.

    Від чого довелося відмовитися, аби досягнути нинішніх висот? Чи завжди вистачало часу на студентські посиденьки?

    – Спершу робота поглинала весь час та була в абсолютному пріоритеті. Згодом я підібрала і налаштувала професійну творчу команду: працювати стало не тільки легше, але й цікавіше та продуктивніше.

    Коли вперше заробили на пошитті одягу? Що це було і скільки отримали у грошовому еквіваленті?

    – 4 роки тому я створила вечірню сукню та заробила, як на той час, близько 200 доларів. Тоді мені здавалось, що це шалені гроші.

    Ваш стиль – мінімалізм. Не думаєте, що в певний момент Ви таки зацікавитесь одягом, обшитим камінням, бісером та зміните своє бачення одягу?

    – Я здатна зробити мінімалізм навіть з камінням та бісером.

    Скільки Вам було, коли Ваш одяг вперше був представлений на показі?

    – У 24 роки відбувся мій дебют на Українському тижні моди. Трішки раніше, у 20 років, влаштовувала покази на курсах конструювання одягу.

    Чи є у Вас секрет успіху?

    – Віра в себе і завжди гарний настрій!

    Що потрібно для успішної кар’єри, окрім впевненості та віри? Чи багато залежить від вміння розмовляти, вдягатися та дипломатично спілкуватися?

    – Багато в чому допомагає цілеспрямованість. До того ж, слід бути готовим, що початок будь-якої справи забиратиме весь Ваш час, сили, думки. Це кропітка і серйозна праця.

    Крім основної діяльності, чи цікавитесь Ви ще іншими речами, які приносять прибутки?

    – Чимало можливостей для розвитку. На даний час приділяю основну увагу улюбленій справі, але вже зараз мрію займатися благодійністю.

    Чого Ви нині досягли?

    – Зараз за плечима 4 колекції, представлені у рамках Українського тижня моди, власна дизайн-студія у центрі Києва. Одяг продається не тільки в Україні, але й за кордоном, зокрема в Росії (Москва та Санкт-Петербург).

    Які клієнти до Вас звертаються?

    – Звертаються багато зірок шоу-бізнесу та жінки-політики, бізнес-леді.

    Максимальна сума, яку Ви отримали за сукню?

    – Не конкретизуватиму. Чотири нулі.

    За скільки продаються Ваші сукні на аукціонах?

    – Було, що за 10000 євро їх придбали.

    Хто у Вас постійний клієнт на придбання взуття?

    – Їх багато. У мене високоякісне взуття, до того ж, завжди трендове, тож користується неабияким попитом.

    Ви економіст та дизайнер – це поєднувані і водночас різні сфери. Можливо вже маєте наміри отримати ще третю вищу чи хоча б закінчити курси?

    – Мене цікавить у майбутньому зайнятися вивченням ювелірної справи та пройти акторські курси.

    Чи можуть стати відомими дизайнерами молоді люди, у яких фінансів небагато, але впевненості у своїх силах вдосталь?

    – Так, я тому приклад.

    Що порадите молодим людям, які планують стати дизайнерами? Як починати?

    – Маємо декілька шляхів:

    • Піти на практику до відомого дизайнера.
    • Заснувати власний бізнес (я колись кредит у банку для цього взяла).
    • Взяти участь у дизайнерському конкурсі – це теж дає шанс бути поміченим.

    Автор: Ірина Новоставська

    Фото: архів Світлани Бевзи

    Джерело: http://www.profosvita.org.uahttp://bignames.org.ua

  2. Жодних міркувань. Висловлюйся!

    Висловлюватись