Благодійність – це управління часом. Але, як цим часом управляти, залежить від поставлених цілей: благодійність заради піару чи заради благої мети – допомоги тим, що її потребують.

Робота на публіку. Виконується, коли зручно, у вільний час від важливіших справ, вона немає термінів. З’явився імпульс, час і бажання, виділили бюджет, купили подарунків і транспортували їх в дитячий будинок, запросили камери, щоб зафіксували цей благородний вчинок, відстрілялись. Така благодійність навіть інколи нівелює сам факт благодійності – увагу. Адже діти хочуть спілкуватися, а не тільки приймати матеріальні дарунки.
Добра мета. Благодійність заради допомоги, полегшення життя комусь, вимагає чіткого графіку – тайм-менеджменту. У дитячий будинок потрібно навідуватися не тільки на свята з журналістами, а періодично. Періодичність – це ритм. Природа періодична: весна змінює зиму, а осінь літо. Ранок чергується з вечором. Тому обов’язково потрібно для себе визначити, як часто ти заїжджатимеш в дитячий будинок. Наприклад, перший вівторок щомісяця. Діти звикають і чекають на твій візит як на зустріч Нового року. Вони готуються, турбуються, виглядають. Вони розуміють, що комусь потрібні, тобто тобі. Приїздити на певну дату – це вже обов’язок перед собою і перед дітлахами. Це не спихнути зайве барахло, яке просто валялось на балконі, чи витратити кошти, яких не шкода, під виглядом благодійності, а постійна турбота, увага, спілкування. З’являються стосунки. Вони для нас важливі. В благодійності найважливіше – дотримання періодичності. Тоді вона приноситиме не тільки матеріальну користь, але й психологічну допомогу. І ти не будеш почувати себе незручно, бо з’являєшся не так часто і прольотом. Та й взагалі благодійність на публіку – це соромно. Адже щось робити не заради людей в благодійності, а заради піару, це як постріл в пустоту, витрачання часу на марно.
Публічність і добра мета. Поєднувати доброчинні справи і публічність вдвічі складніше. Тут і управління часом задіюється і чіткий тайм-менеджмент. Адже треба серйозно підходити до справ: і благодійністю займатись періодично, і журналістів запрошувати на події, які відбуваються часто, і розширювати персонал, який цьому сприятиме. А між цим займатися іншими справами, які приносять дохід, сім’єю, здоров’ям та особистим ростом. Благо чинність робити на публіку – це теж не погано, якщо з сенсом, а не просто заради піару. Адже не секрет, що благодійники допомагають тим фондам чи особистостям, які на слуху. Тобто чим більше піару, тим більше можливостей достукатися до людей, які мають кошти, щоб допомогти дітям.
З любов’ю,
Ваша Людмила Богушhttp://bignames.org.ua