Ukrainian Cinema Village, Кінопрактикум F7\2 (Фільм за 7 днів-2). День третій: режисерський сценарій та розкадровка.

Я думаю, що багато хто з пересічних людей і не здогадується, що для того, щоб зробити, навіть малюсенький фільм – потрібна сила силенна малюнків. Кожен кадр з режисерського сценарію вимальовується. Це робиться для того, щоб розуміти, що буде в кадрі, а отже, що робити на знімальному майданчику всім учасникам процесу та як знімати оператору. Коли дивишся розкадровку, виникає враження, що проглядаєш комікс. Я от думаю, що, мабуть, знімати фільми по коміксам легше – менше треба малювати і думати.
Вимальовувати кожен кадр важко, але вкрай необхідно. Це – по-перше, економить час на зйомках, по-друге – допомагає при монтажі, а по-третє, спрощує пошук інвестора для вашого фільму, бо по суті, це весь ваш фільм в малюнках. До речі, повнометражний фільм складається більш ніж з трьох тисяч малюнків!
Що ж, все таки терпіння – це найбільша чеснота і в роботі режисера!

Ще було три чудових майстер-класів від фахівців.

Майстер-клас з операторської майстерності провів Володимир Галицький. Він працював у різних жанрах кіно та телебачення, у творчому доробку – більше 100 робіт! Нині Володимир знімає кіно та працює доцентом в Інституті екранних мистецтв.
Головне, що запам’яталося:
Коли вибираєш локацію, треба пересвідчитися в тому, що рухатися доведеться на всі 360 градусів навколо об’єкта зйомки; треба продумати, де ставити світло;
Екран – плаский, а світ тривимірний, тому оператор повинен створити ілюзію об’єму;
В метро і на залізничному вокзалі прописувати локацію не варто, бо знімати там заборонено, а дозвіл отримати складно;
При зйомках в інтер’єрі варто звертати увагу на шпалери, квіточки та візерунки – небажані;
Те ж саме стосується чорного, білого та червоного кольору;
Рожевий колір стін, як тло для зйомки – найгірший;
Ніяких зйомок «з рук» – тільки зі штатива!
Крупний план знімати без гриму – не тільки неестетично, а й неетично;
Актор при зйомці крупного плану повинен щонайменше рухатися;
Правило «вісімки» – не перетинати умовну лінію, бо напрямок світла повинен бути з одного боку;
Не забувати про «температуру світла», краще обирати температуру, орієнтуючись денномим світлом.

Наступний майстер-клас був від Влада Одуденко, художника-постановника. В його доробку фільм-драма “Плем’я”, молодіжна романтична комедія “Самотній за контрактом”, історична драма “Поводир, або квіти мають очі” та інші.
Влад розповів, наскільки важливою є робота художника-постановника та про художні прийоми в кіно. Іноді треба до всіх предметів в сцені додати віку, щоб вони були вицвілі, Влад пояснив, яким чином досягти подібного ефекту. Розповів про різноманітний художній реквізит, зокрема про «живий реквізит» (комахи, тварини та ін.) Та про те, які іноді надскладні завдання доводиться вирішувати в процесі зйомок. Зокрема розповів, про зйомки епізоду, коли треба було примусити тарганів виповзати зі шпарини на стелі. Фрагмент стелі був змодельований, але тарганів примусити слухатися було неможливо. Проблему було вирішено при залучені «іноземних акторів». Виявляється, є такий екзотичний різновид тарганів, які не вміють бігати вертикально, а виглядають приблизно так, як вітчизняні «верхолази»! Влад відкрив багато секретів: що краща кров в кадрі це – шоколад, що для ефекту запиленості та в «дим-машині» використовують какао-порошок, що для певного ефекту можна стіни пофарбувати під колір очей актриси, пояснив, як відзняти «ефект телекінезу» та розбиту голову, а також про те – що дресирувати метелика – можливо.

Майстер-клас з кінодистрибуції провів Артур Гураль, режисер та арт-директор дистриб’юторської компанії “Мультиплекс”.
Він розповів про те, що фільм, аби став успішним комерційним проектом, має заявити про себе ще до того, як буде знятий; про те, що Україна за кількістю цифрових залів займає не останнє місце в світі, а також про те, хто в Україні дивиться кіно та які жанри в Україні найбільш затребувані.

Останнє для мене особисто виявилося приємним сюрпризом! Виявляється, на першому місці – фантастика! Включаючи в себе, власне саму фантастику, фантастичні бойовики та різного роду містику. На другому місці – історичні-костюмовані картини. На третьому – високобюджетні мультфільми. Далі – сімейні фільми, мелодрами та комедії.
До речі, кіно дивиться в основному молодь. Середній вік споживача кінопродукції 17-25 років.

Автор: Маріанна Маліна, письменниця-фантаст
Фото: ГУЧНІ ІМЕНА
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНА

http://bignames.org.ua