Влада Прокаєва у рамках проекту «Жінки майбутнього» зустрілась з Таїсією Повалій. Це інтерв’ю було заплановано одним з перших, але вдалось побачитись відомим людям не відразу. Нарешті народна артистка передзвонила і запропонувала здибатися після концерту у неї в гримерці.

Влада Прокаєва: За результатами всеукраїнського опитування ти увійшла в список “Видатних українців” в компанії  п’ятьох жінкок – Лесі Українки, Софії Ротару, Юлії Тимошенко, Яни Клочкової і княгині Ольги. Що значать подібні опитування для тебе особисто?
Таїсія Повалій: Вважаю, що будь-які рейтинги – це завжди суб’єктивна думка. Ніколи не стежила за ними і вже тим паче не прагнула потрапити. Якщо ж це глобальні опитування громадської думки, і я потрапляю до списків «найпопулярніших» або «видатних», то мені просто приємно і не більше.
В.П.: Серед українських артистів ти стала однією з перших, хто почав одягати авангардні дизайнерські речі, наприклад від Yohji Yamamoto. Вважаєш себе експериментатором в моді?
Т.П.: Ні, я не експериментатор в галузі моди, але я жінка, якій дуже хочеться спробувати в житті багато чого. Тільки в цьому питанні, знаєш, що для мене найголовніше? Розкажу… Коли я приїжджаю в регіони або просто на важливу зустріч у столицю, мене часто представляють як Народну артистку України. Прості люди, а особливо чиновники, очікують побачити якусь «залізну леді» в класичному костюмі або сукні, а я приходжу в широких штанях і «рваній» накидці від Yohji Yamamoto. Але, в такі моменти, читаю на обличчях людей захват і захоплення. Мені дуже приємно не відповідати штампам та стереотипам.
В.П.: В непублічному житті також намагаєшся вибирати щось авангардне?
Т.П.: Так. Для мене не складає труднощів одягатися у відповідності до тенденцій як на сцені, так і в житті. Тим більше, що сьогодні в моді дуже зручні та комфортні для життя речі. У такому одязі легко пересуватися. Обожнюю творчі недоладності від молодих, але перспективних дизайнерів. На сцені я більш стримана і академічна в плані одягу. Концертні вбрання у Таї Повалій – це майже завжди сукні з вишивкою та камінням Сваровскі. Коли я виходу на сцену, я сама насамперед повинна усвідомлювати, що таке зірка в моєму особистому розумінні. Особисто я уявляю знаменитостей осяйними, злегка казковими, дуже індивідуальними, але разом з тим трохи традиційними і навіть консервативними.
В.П.: У вашій родині існує незвичайна традиція – після виходу кожного альбому Ігор дарує тобі капелюшок. Чому ти їх не носиш?
Т.П.: Ой, та в нашій країні просто нікуди їх одягти. Не так давно я одягнула один капелюх зі своєї колекції – знялася в ньому в останньому кліпі на пісню «Отпусти». Його купила собі сама, причому дуже давно – 10 років тому. Я побачила головний убір в бутіку «Санахант» і, розуміла, що мені його нікуди надіти, але все ж купила – надто вже він був красивий. Я так зраділа, що для нового відео і мого образу в стилі 30-х років він підходить ідеально.

В.П.: Звідки ж пішла традиція?
Т.П.: Ігор дарує мені капелюшки на моє прохання. Колись на початку наших стосунків я попросила його про це, і він трепетно поставився до мого прохання. Взагалі, у мене є ціла історія пов’язана з аксесуарами, а саме: хустками і капелюхами. Моя бабуся була модницею, і в її гардеробі перебувала божевільна кількість всіляких косинок і хустинок. Мені і п’яти років не було, коли, приїжджаючи до неї в гості, я насамперед відкривала шафи і вивчала їх – шовкові, шифонові, бавовняні … На відміну від капелюшків, хусточки можна носити хоч кожен день, що я і намагаюся робити.

Розмовляла: Влада Прокаєва
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua