Намагатися повторювати попередні досягнення – це хибне уявлення про успіх
Ось і стартував довгоочікуваний другий сезон мого улюбленого проекту “Танцюють всі!”. Чесно кажучи, я вже не уявляю свого життя без танців і відповідно без людей, які вміють танцювати, можуть це робити легко і невимушено, яскраво і вишукано.
Я не втомлююсь знайомитись із новими танцюристами. Мені цікаво все, що з ними пов’язано. Їхнє життя інакше. Воно бурхливе і насичене. Воно потребує якогось свого бачення – тілом зуміти сказати те, що звичайні люди говорять словами. І тому, я з таким нетерпінням, чекатиму на те, як наші танцюристи розкриватимуться протягом проекту…
Якою виявиться нова двадцятка? Які цінності для них будуть важливі? Все це покажуть прямі ефіри, які вже не за горами. Але одне можу сказати точно: я готова до щирих і справжніх стосунків. І найголовніше – це не порівнювати нову двадцятку з їхніми попередниками, адже це зовсім інші люди. Взагалі, намагатися повторювати попередні досягнення – це хибне уявлення про успіх. Кожна програма – це новий ефір і новий день з новими емоціями і новими танцями. І ти ніколи не знаєш, чого очікувати навіть від себе. Так, звичайно, дуже хочеться в новому сезоні бути трішечки іншою, так би мовити оновленою, але разом із тим так важливо не загубити себе, свого справжнього єства. Тому спосіб залишається один: бути щирою і відкритою на сприйняття. Я готова любити!
Лілія Ребрикhttp://bignames.org.ua
Iryna сказав(ла):
Вересень 15, 2009 @ 8:26 am
Копіювати, намагатись відтворити ще раз – це дійсно не варто робити. Але, як на мене, порівнювати варто, аби робити висновки. Приміром, що змінилось з минулого року, якими фішками танцюристи керуються цього року чи роблять помилки попередників.