«Я щойно створювала образ Валентині Степовій», – розповідає Марина Борщевська, стиліст-візажист. Ми розмовляли у столичному кафе чаю, одразу біля скляних дверей. Тож Марина, 37 років, мала змогу зупинитись та побачити збоку столицю, машини, людей і той шалений ритм. Перед діалогом вона замовила чай «Альпійські луки», аби наповнити організм силою та невимовною енергією.

Ви сьогодні дуже стильна. Що на вас?

На мені – сіра майка з надписом «Everybody sing get up and do your thing”. Вона куплена закордоном у забігайлівці. Я у блакитних джинсах та золотистих босоніжках на високих підборах італійської фірми Guess. На столику мої стильні окуляри Tom Ford за 280 євро, куплені у Швейцарії. А на плечі – біло-сіра сумка Juicy Couture, вартістю 500 доларів. На шиї – невеличкий витончений кулон, а на безіменному пальці лівої руки – чарівний перстень з білого золота та з мініатюрним діамантом.

Частенько бачила вас у хустинках. Вони довершують ваш стиль?

У мене є давня слабкість – любов до головних уборів. Їх вдома назбиралося чимало. – Я навіть не берусь рахувати. Найдорожчий аксесуар серед головних уборів – ковбойський шкіряний капелюх з великими полями, куплений в Аргентині на фермі за 300 доларів. Він такий колоритний. Хоча капелюх лежить, нікуди в ньому не виходжу на люди. Утім маю чим пишатись.

Маю пристрасть до аксесуарів в цілому. Аксесуари вирішують стиль. Часом купую дорогий одяг та аксесуари, щоб створити собі настрій. Хоча для мене це не принципово, основне, щоб подобалось та пасувало до одягу. Інколи для зйомок шукаю ексклюзивні речі на барахолці. Досі шиє мені багато речей найкраща подруга Наталя, з якою ми разом тримали ательє та товаришуємо 13 років.

Кого вважаєте іконою стилю?

Джесіку Паркер (головна героїня «Секс і місто»), багато про неї читаю. Я симпатизую їй як людині і як особистості. Певна у досконалості її суконь, джинсів, босоніжок.

Як зазвичай одягаєтесь на зйомки?

Стиль життя формує стиль. Звичайно люблю сукні. Але бігати в них на зйомках та повзати на каблуках – безперечно смішно і незручно. Найкомфортніший одяг для гримерки – джинси, майка, кросівки.

Ви з візажем щодня?

Кожен виробляє сам формулу краси. Щодня наношу коректор, блиск, іноді тональний крем.

Вам створювали образ інші майстри?

Єдиний раз у житті мені зробили макіяж та зачіску. Тим ексклюзивним майстром стала Лєна Твеліна. Вона мене перетворила на «Мерилін Монро» для журналу «Cosmolady». Лєна Твеліна – мій улюблений перукар. Нікого немає геніальнішої за неї. Дуже хочу знову помінятися ролями: стати клієнтом візажиста.

А мамі робили хоча б раз макіяж?

Нещодавно у брата був день народження, який відбувався у Росії. Тоді я мамі, Катерині В’ячеславівні, зробила макіяж. Через те, що я живу в Україні, а мама – у Росії, ми рідше бачимось, на жаль. Утім ми з мамою подруги, любимо один одного. Вона така духовна та душевна. Хочу бути і своїй донці Марії доброю подругою. Зараз дівчинці 13 років, її зріст – 173 см. Донька – майбутня модель. Вона рветься на подіум. Їй вже час вчитись комунікабельності, впевненості, вдосконалюватись. Мабуть віддам Марію в модельне агентство.

Хочете в доньку вкласти все найкраще?

Важко дитині щось нав’язати. Батьки намагаються виховувати дітей, вкласти в них те, що самі не встигли. Я не здійснила свою мрію – не танцюю. Спершу мої батьки віддали мене на навчання гри піаніно, де мені діставалось від вчительки та породило багато комплексів. А згодом малювала. Ось чому, тільки виповнилось Марії три, відвела на танці. Але з часом дівчинка придумувала різні причини, щоб не йти. Тоді зрозуміла, що не варто тиснути на дитину.

Чим цікавляться ваші батьки?

Мама чудово малює, художник у душі. Батька вже немає 8 років. Він був бізнесменом, грав на роялі, баяні. Тато сам писав музику та грав, віртуозно виконував «Політ джмеля», який вивчив на пам’ять. Чоловік був прекрасною людиною. Ми закохались у студентські роки.

Як все починалось: навчання, робота?

Я навчалась у Пітері в Університеті легкої промисловості, а на третій курс перевелась у Київ в Академію дизайну, згадує Борщевська. Згодом працювала конструктором, що шив. Далі – у власному міні-ательє. Життя мене звело з програмою «Чарівне дзеркало», яке вела Алла Чюра. Робота Алли здавалась магією, хоча я шила вечірні сукні. Згодом побачила оголошення курсів косметологів. Кілька уроків яких проводить Алла Чюра. На курсах Алла побачила мій блиск в очах. Вона запропонувала мені працювати професійно. Я ходила до неї на уроки, займалась індивідуально. Зрештою мене запросили на канал КТМ (тепер К1, К2), де пропрацювала гримером 5 років. Тоді макіяж коштував 15-20 доларів приватно, а на студії за місяць – доларів 150. А потім стала вільним художником. Тепер у мене коштує макіяж 100 доларів. Інколи роблю його безкоштовно – подругам або на день народження. Часом руки чешуться щось пошити, але стримую себе, бо немає часу.

Чи існує графік на знімальному майданчику?

Його немає. Кліпи можуть тривати добу та довше, розповідає Марина. – 1 липня була звичайна фотосесія, яка затягнулась на 13 годин. Почали в 11.00, а завершили в 00.00.

Як працювати з Кароліною?

За гороскопом Ані Лорак та Я – ваги. – Мабуть тому нам легко працювати та досягати очікуваних результатів. Кароліна – дуже мила та цілеспрямована. З нею найчастіше співпрацюю, особливо на великих заходах.

Ваші улюблені аромати?

Не люблю солодких парфумів, запаху карамелі. Зате прихильник свіжих парфумів з кислими нотами. Ось чому великий шанувальник японських парфумів. Зараз мене закінчується флакон Issey Miyake. Серед улюблених ароматів – Yves Saint Laurent – «Missoni Aqua», який купила в Італії. Хоча най-най вистачає: Dolce and Gabana – «Light blue», «One», Max Mara – «Young Sexy Lovely».

А яке кіно?

Не подобається американське кіно (за виключенням серіалу «Секс і місто»), бо це мистецтво постпродакшену. А от французьке, польське та російське кіно – гарна книга, після якої замислюєшся.

Що читаєте?

Бернара Вербера . Ця книга дозволяє духовно рости, працювати над собою.

Чим займаєтесь у вільну хвилину?

Коли є час, готую на кухні. До кулінарії ставлюсь творче як і до макіяжу. Готую все, але найулюбленіші – салати літні. Якщо приходжу додому пізно, втомлена – замовляю японську їжу. Люблю її за поживність та легкість.

Ви знімаєте квартиру?

Ні, живу у власній. Вона невелика, але почуваюсь у ній комфортно і постійно щось переробляю. У квартирі багато теплих відтінків: жовті, пастельні, зелені. – Меблі сучасні дерев’яні. Чимало подушок та свічок в моїй оселі. Мені подобається сучасний модерн, але жити у такій холодній оселі не зможу.

Важливі дати

1989 – переїхала з Сочі до Пітера.

1991 – перебралась з чоловіком до Києва.

Цікаво

Власниця автівки Hyunday Tacson

У роботі використовує професійну косметику МАС.

Маленьке захоплення – магнітики.

Автор: Ірина Новоставська

Фото: Юрій Новоставський

Джерело: журнал «Майже одружені»

http://bignames.org.ua