Позаду ще один величезний, насичений всілякими цікавинками, уроками і емоціями відрізок часу під назвою “Танцюють всі”-2. Він припав як раз під кінець року, і є відчуття приємної втоми від роботи, яку ти любиш і після якої тобі хочеться скинути з себе емоційність і енергійність і просто відпочити.

Я з родиною

З моєю сестричкою

Кіт Фред . Він у нас господар вдома

Мушу підтримувати себе у формі

Святкування Нового року – це прекрасний привід підсумувати, що зроблено, що не так… І ще з дитинства є дивовижне очікування дива новорічної ночі. До сьогодні загадую бажання, до сьогодні обожнюю знаходити подарунки під ялинкою, до сьогодні вірю, що з першого січня все буде якось по-інакшому: легше, добріше… До сьогодні дуже люблю на Різдво збиратися разом зі своєю родиною за святковим столом. Тому не можу собі відмовити в такій розкоші і не приїхати до рідних Чернівців і не ковтнути рідного і такого потрібного мені повітря.

Свята позаду, ялинка розібрана, робота набирає свої звичні оберти, і я знаю, що попереду чекає не менш насичений і бурхливий рік… Але сповнена сил і натхнення сміливо йду в нього, сміливо планую, сміливо дивлюся вперед, не боячись ніяких труднощів… Одне точно знаю, вони роблять нас сильнішими! І так хочеться, щоб Новий рік був сповнений подіями, після яких знову ж таки б було відчуття приємної втоми і знову ж таки хотілося б вдихнути і сказати: “Як мені цікаво жити!”.

Лілія Ребрикhttp://bignames.org.ua