Телеведуча новин на Першому Національному Іванна Найда – це дуже вродлива жінка і знавець своєї справи, яка вміє працювати, цінувати стосунки з чоловіками та відпочивати. Вона ніколи не виходила заміж, але так само ніколи не шкодувала про це.

Іванно, ви вже виходили заміж?
Так, щоб офіційно, ні.

Офіційні стосунки для вас не є такими важливими?
Я не вважаю, що це запорука ідеальних та щирих стосунків. Проте й не кажу, що шлюб заважає хорошим стосункам. Так прийнято. Це дійсно красиво. Хоча у мене не було такого бажання. Не тому, що мене заміж не брали, а насправді я ніколи не розуміла історії, коли збирається багато людей і вони миготять перед очима. Звісно, перебільшено говорю.

І ніколи не бажали піти під вінець?
Я веду себе у серйозних стосунках з чоловіками набагато відповідальніше, аніж чимало одружених жінок. Тому до всіх обітниць у шлюбі дуже розважливо ставлюсь. Було, у років 20, що хотіла вийти заміж. Перші стосунки починались у двадцять чотири, коли ми разом жили. І вже тоді я була проти шлюбу. Так, я ніколи не одлягала фату і білу сукню. Це правда. Думаю, не обов’язково робити так, як усі.

Можливо, буде причина, яка дасть привід задуматись над шлюбом?
Дітей ще у нас немає. Коли будуть, то поставимо питання узаконення шлюбу. Просто, як виявляється, офіційні стосунки є дуже важливими, якщо з’являється дитина.

Ви зараз плануєте дітей?
Я планую вже дуже давно. Мені вже зараз 37 років.

Зараз модно народжувати після 30. Ви теж притримуєтесь європейських тенденцій: спершу кар’єра, а тоді вже діти?
Не можу сказати, що до 35 років не хотіла мати дітей. Так сталось. Я нічого не робила, щоб їх не було. Думаю, у кожного своя доля: комусь треба народити в 20, а комусь в 40.

Як довго маєте спільне життя з Сергієм та, коли вперше побачились?
Ми разом живемо 8 років. До цього ми разом вчились у технікумі. Потім розійшлися, кожен мав своє життя. Через 10 років після закінчення технікуму ми зустрілись. Це уже було двоє зовсім інших людей. Правильно, коли люди починають спільне життя, маючи історію. Мені тоді було 29 чи 30 років. У тебе вже сформувались цінності.

Коханий пам’ятає дати, коли ви зустрілися?
Так, пам’ятає. Мені навіть через 8 років щоб назвати дату його народження треба хвилинку подумати й співставити цифри. Це не тому, що до нього погано ставлюсь. Просто у мене є такі мінуси.

Любите отримувати подарунки і дарувати?
Звісно – причому не важливо – великі чи манюсінькі. Я люблю, щоб подарунок був приємний і корисний. Минає кілька років після серйозних стосунків і ти вже не задумуєшся над подарунками. У нас немає такого, щоб ми ламали голову, як здивувати свого партнера. Тепер спільні бюджети. Ніхто нікого вже не приголомшує. Наприклад, він мріє про телефон супер-бупер, так чекав, щоб він з’явився. Я його купила. Сергій от мені подарував велосипед класний і новий. Катаюсь на ньому у мене на дачі. Зробив сюрприз-подарунок просто так, тому що я хотіла.

Хто займається у вас сімейним бюджетом?
Всіма квартплатами і платіжками займається Сергій. А от з приводу спільного бюджету – у нас в обох є гроші, або в обох немає.

Коли ви разом, як гаєте час?
Ми любимо відпочивати. У нас один ритм відпочинку , заняття. Я люблю пасивний відпочинок, можу просто лежати на морі, але з такою пізнавальною частиною. Ми обожнюємо відпочивати у різних місцях: були у Туреччині, двічі у Єгипті (Шарм Ель Шейх і Боксор). Минулого року відвідали Таїланд. Я туди ще раз хочу поїхати обов’язково!

А сімейні вечори…
В мій робочий тиждень – розклад такий. Він іде зранку на роботу. Коли я приходжу, то він вже спить. Коли він йде на роботу, то я ще сплю. Ми кажемо: «Як справи?». Це максимальне наше спілкування. Коли у мене вільний тиждень – все по-іншому. Сімейні вечірні посиденьки – це святе. Можемо вийти в ресторанчик біля будинку, повечеряти, випити вина. Потім у нас собака – тому прогулянка усім трьом, разом ввечері в парку – це те що ми намагаємо не пропускати.

Розмовляєте про роботу вдома?
Філософські розмови, про політику, проблеми суспільства – це я на роботі цим займаюсь.

Вам до вподоби шумні компанії?
Нам подобається бути удвох. Ми не прихильники великих компаній.

У вас є подруга, з якою ви з дитинства?
Це у мене мама така подруга. У мене є ще подружки. Ось одна дуже гарна – Леся Сакада-Островська. Це такі стосунки як в родині, ти приймаєш людину з усіма її недоліками. Інша подруга живе в Ізраїлі. Я з нею можу годинами обговорювати свої якісь внутрішні проблеми.

Як часто бачитесь з Лесею?
Леся Сакада живе у будинку, що і моя мама. Ми працюємо в одному приміщенні, тому бачимось часто-густо.

А з мамою?
Частенько бачимось і проводжу з нею вихідні, коли я у Києві.

Маєте брата або сестру?
У мене є старший брат. Він живе у Словаччині. З цим пов’язана моя любов до лижного спорту. У Словаччині я навчилась стояти на лижах.

Чим займаєтесь, крім телебачення?
Моя робота обмежується моєю роботою. У мене багато обов’язків і захоплень. На жаль, я не є фанатом, коли праця займає більшу частину життя. На роботі я працюю, а в інший час я присвячую собі.

Люблю читати книги, нічого не робити і бути за містом. Я не вважаю його даремно витраченим. У мене немає такого прагнення до життя не минути хвилину без якогось результату. Є такі люди активні, 90 %. Мені зайняти себе неважко. У мене є робота, яку роблю, але це не журналістська. Паралельно я можу робити документальні фільми на замовлення. Для моєї кар’єри – це не допомагає і не заважає.

Я ніколи не була шоувумен. Бо ведучий новин і шоумен – це різні речі. Мені легше заробити гроші на виготовленні телепродукту. Тому що це вмію робити краще, ніж шоу. Я дуже з повагою ставлюсь до шоу, але не вмію його робити.
Я не дуже люблю танцювати, коли багато людей. Я люблю йогу і, здається, знайшла ту людину, яка дасть мені те, що хотіла.

Який у вас графік роботи?
За 14 років своєї роботи на телебаченні я працюю останній рік тиждень через тиждень. Раніше виходила на роботу щодня.

Що буде далі? Де працюватимете?
На чомусь зупинятись не можна, бо все дуже швидко змінюється. Навіть завтра не знаю, де буду працювати. Це об’єктивний перерозподіл ринку. Я останні 2 роки у новинах. До цього – 3-4 роки було шоу. Останні 4-5 років у мене була зміна роботи щороку. Кожен проект у мене тривав рік. Насправді психологічно і емоційно – це дуже важко. Щоразу ти знаєш, що буде з тобою завтра. У мене вже такий вік, коли хочеш планувати свій час і фінанси.

Зараз час не помічається?
Навпаки, в двадцять років не помічається, а тепер ставляться питання, які не ставились у 20 і 25, думаєш над своїм життям, що далі.

Розмовляла: Ірина Новоставська
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНА

http://bignames.org.ua