Племінниця славнозвісного актора і режисера Івана Миколайчука, співзасновниця жіночого клубу «Granada», телеведуча Марися Горобець розповіла «ГУЧНИМ ІМЕНАМ», як полюбити власну країну та культуру, а ще: навчити світ милуватися Україною.

Марися Горобець як журналіст «облетіла» більш ніж 60 країн світу. В її творчому доробку – історично-культурні нариси, інтерв’ю з видатними особистостями, цикли радіо і телепрограм. Вона досліджує культуру інших народностей, проте плекає власну. Розмовляє рідною мовою і без проблем володіє двома іноземними. Вдягається від українських дизайнерів і колекціонує українські сорочки.

Як можна привабити іноземців до нашої культури?
Банально, але перш за все, нам, українцям, потрібно навчитися шанувати, плекати й пишатися власною культурою. Поки індивідуально кожний в собі це не усвідомить – жодному іноземцеві ми любов до своєї культури не причепимо. А ще надзвичайно важливо культурні надбання нації вміти «смачно» подавати.

Що можуть закордоном перейняти від України?
Терпимість, працьовитість, гостинність. А ще: вміння наших дівчат при мінімальних можливостях виглядати максимально стильно, органічно красиво. Взагалі, образ української жінки я б зробила національною святинею, яку треба оберігати і захищати. Сьогодні нам, як ніколи, треба серйозно замислитись над тим, який образ України ми несемо в європейські маси. І доки це буде Даша Астаф’єва, яка знімає спідню білизну на червоній доріжці американської тусівки, про Україну буде відповідне враження…Деяким продюсерам наших селебрітіс варто думати не лише про форму піар-ходів, а й їх наслідки. Адже вони свідомо формують частину нашої поп-культури. «Поп» є…а про культуру забувають…

Як світу донести українську індивідуальність?
Аби бути в центрі Європи не тільки територіально, ми маємо перш за все залишатися колоритними індивідуумами, виокремлюватися культурно. Ми повинні бути українськими європейцями! Зовні – це може бути елемент в одязі, внутрішньо – це поведінка, мова…

Як навчити українців любити власну культуру?
Це проблема соціальної політики. Можна волати про те, що культуру нам повинні нав’язати президент, прем’єр-міністр, громадські організації, але перш за все культура мусить йти із сім’ї. Як кажуть, доки не буде ладу в родині, не буде ладу в Україні. Україна – це велика сім’я, а сім’я – маленька держава. Любов до культури, до мови, традицій  в мене плекали батьки, діди, прадіди. Дякувати Богу, я мала можливість від них це перейняти. Прабабуся Марія знала на пам’ять увесь «Кобзар» і мене вивчила. Дід Федір і баба Валентина, коли в селі вимикали світло, запалювали свічку і вчили співати мене українських пісень. Я 13 років відіграла на бандурі. Тато щовечора читав мені українські казки, мама з дитинства вдягала мене на свята у вишиванку. В селі Великий Кучурів, звідки мої дід Іван і баба Галя, ще й досі найяскравіше гуляють свято Маланку, дотримуючись автентичних традицій.

Ви цінуєте український одяг. Як вам вдалось розпізнати його глибину та красу?
А ви зайдіть до музею Івана Гончара. Подивіться на справжні українські строї – хіба в них не можна закохатися?! Це не та шараварщина, що нам пропагують з блакитних екранів, це справжня автентика, це унікальна українська мода. Її треба пропагувати. Її треба подавати в сучасній інтерпретації. Чудово сьогодні з цим справляється «Шляхетний одяг» – дизайнерське бюро, котре відроджує зразки українського строю, поєднуючи їх із сучасними віяннями. Надзвичайно захоплена творчістю Олесі Теліженко, що відроджує у сучасному одязі українські витинанки. Айна Гассе – її шедеври вже підкорили Італію. Це справжній український аристократизм. У мене 80% одягу від українських дизайнерів.

Україна завжди була багата на гарні продукти, але люди зараз споживають штучну їжу…
Все, що штучне – не довговічне. Україна була і залишається житницею Європи. Просто тоді про це говорили, а зараз це приховують. Економічно вигідніше нав’язати заморські штучні «мертві» продукти, аніж вдосконалювати власну харчову промисловість.

Що варто зробити українцям заради відродження культури?
Почитайте українських казок – там стільки мудрості, послухайте українських колисанок – там стільки любові, повірте в себе як націю – красиву, автентичну, самодостатню. А ще – знаходьте можливість мандрувати, аби імплементовуючи європейський досвід, будувати свою систему цінностей!  Життя – це книга, і якщо ми не мандруємо, то читаємо лише її зміст…Європа нами, нашою культурою, в гарному розумінні, має захворіти!

Розмовляла: Ірина Новоставська
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua