Закохані невротики, або Як кохати по-французьки?
Франція і Бельгія знову увірвалися в українське життя. Комедія і мелодрама «Закохані невротики»/«Les emotifs anonymes» від режисера Жан П’єра Амері додала київській осені нових відтінків та фірмового шоколадного настрою. Чудові актори Бенуа Бульворд (Жан-Рене) і Ізабель Карре (Анжеліка) зіграли ролі ключових закоханих невротиків.
Успішний і скромний кондитер шоколаду Анжеліка приходить в кондитерську фабрику, яка на рівні виживання. Її бере на роботу власник Жан-Рене, щоправда не на посаду кондитера, а на посаду торгового представника. Анжеліка пропонує шоколад і в кожній крамниці солодощів їй кажуть: «Ваш шоколад не продається. Застарілі технології». А вона всіх переконує, що це не так. Навіть на зустріч анонімних невротиків приносить весь асортимент шоколаду, яким він засмакував. Жінка розуміє, що такими темпами фабрика може закритися. А вона ж донедавна робила шоколад під прикриттям відлюдника, що живе у горах, який добре продавався під брендом. І ось під прикриттям самітника чарівна Анжеліка почала творити шоколадні шедеври, до того ж не сама, а в парі з Жан-Рене.
Крім фінансових проблем фабрики та нейротизму, впродовж всього фільму, палає кохання між невротиками. Анжеліка набагато сильніша за Жана-Рене. Вона особистісно росте, чудово порається з роботою торгового представника і щиро, без страху показує, як кохає. А Жан-Рене потіє від телефонних дзвінків і особливо від жінок. Він носить за собою чемодан з випраними і випрасуваними сорочками. Але навіть це не допомагає: то він тікає від героїні з ресторану, то він тікає від неї з готелю. З розмовами в нього теж не клеється. На будь-яке питання відповідає питанням, або лаконічною відповіддю без сенсу. Їхній спільний поцілунок їх ще більше засоромив, але після нього стріла Амура штрикнула і об’єднала невротиків назавжди.
Дуже красива картинка «Закоханих невротиків». Зі смаком і по-французьки. Приправлений гумор з шоколадом, нейротизмом і щирими почуттями надає стрічці особливого шарму. 80 хвилин задоволення. Приготуйтесь, що буде боліти живіт від сміху.
Я б кіно «Les emotifs anonymes» внесла в ранг новорічних фільмів або показувати його в День Валентина. Або ж дивитися, коли романтичний настрій і вистачає вдома шоколаду та кави. Хто не дозволяє собі вживати солодощі або не любить шоколад, після цього фільму може кардинально змінити свою думку.
Тож дивитись чи не дивитись? Дивитись. Витрачений час на позитив – це правильно витрачений час.
Фото: screendaily.com
Ірина Новоставськаhttp://bignames.org.ua