Нещодавно ті, кому не байдужа українська література, зібрались на зустрічі, з нагоди Ювілейної 10-ої Церемонії нагородження переможців Всеукраїнського літературного конкурсу “Коронація слова”.

Медіа представляли вишукані корони для переможців Всеукраїнського літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація Слова», а також книги з романами, що отримали відзнаки «Вибір видавців» – «Твоя дитинка» Ірисі Ликович та «Дивна така любов» Анни Багряної, і двотомник «Іван Богун» Юрія Сороки – володаря третьої премії у номінації «Романи» конкурсу «Коронація слова-2009».

Конкурсу, що заохочує українців писати, виповнюється 10 років. І весь цей багаторічний шлях піднімалася українська мова, видавалися книги, набували розголосу нові літературні імена.

Юрій та Тетяна Логуші

«10 років тому ми досить скромно розпочали цю авантюру, – коментує Юрій Логуш, Голова Правління компанії «Крафт Фудз Україна» (шоколад «Корона»), засновник конкурсу «Коронація слова». – Ситуація на книжковому ринку була дуже і дуже складна. Ми сьогодні не задоволені, відчуваємо, що до повного потенціалу не дійшла наша література. Але тоді взагалі ситуація була безнадійна і трагічна. Налічувалася жменька авторів, книжки яких виходили раз на два роки. Я заходив до книгарень, шукав щось почитати цікаве сучасне, але не було так званої “ротації”. І все порохом присипане. Поговорив я з видавцями, а вони кажуть, що не мають рукописів. Ми в авантюрному порядку вирішили: «Побачимо, чи Україна багата письменниками». І створили конкурс, який абсолютно відкритий і анонімний. Прийшло 50-60 рукописів. І ми зрозуміли, що треба механізм, який оброблятиме рукописи. Ми зробили основні елементи системи, яка зараз є удосконаленою. Вже сотні рукописів, тисячі. Ми беремо літературу, хоч не тиражами, то бодай кількістю творів. Ми вдячні, що ви повірили у нас, була велика увага від медіа. Це свято для всіх: для письменників насамперед, читачів».

«Юрій – це такий дієвий патріот, культрегер української культури і «Бізнес Крафт Фудз Інтернешнл», визнаний найкращим меценатом цього року, засновник, ідейний, людина, яка закохана у літературу, – каже Тетяна Логуш, Голова правління міжнародного благодійного фонду «Мистецька скарбниця», натхненниця конкурсу «Коронація слова». – Пригадую, на початках Юрій сказав, що я буду найщасливішою людиною, якщо на місці 223 знищених сталінською владою письменників, ми матимемо нових літераторів. Зараз – це вже 187. Ми можемо пишатись, що за 10 років плідної праці відкрили багато талантів, понад сто книжок видано, чимало поезій, багато п’єс і фільмів отримали своє практичне використання. Тішимося, що Україна дуже талановита.

Куратор номінації “Пісенна лірика про кохання”, Народний артист України Анатолій Матвійчук: «Я хочу привітати з Ювілейним 10-им конкурсом «Коронацію слова». Це, мабуть, унікальний випадок – транснаціональна компанія, в якої свої інтереси, підтримує суто національний продукт. Тому що література – вияв нашої ментальності, душі і інтелекту. І, мабуть, унікальна ситуація, велика пошана Юрію і уклін до землі. Але це свідчить, що роль особистості у культурі дуже велика, бо за ним піднімається величезна хвиля людей і те, що демонструє конкурс у цьому році, – це справді цікаве явище. Країна як Україна, яка має населення 50 млн. осіб, заслуговує на те, щоб її пісня була на сучасному рівні з її повсякденним життям. Поки що, як фахівець у цій галузі, можу констатувати, що українська мова має споглядальний декларативний характер. Їй не вистачає глибини, психологізму, якихось побутових деталей. І все це є в тих віршах, які надіслали автори цього року на конкурс «Коронація слова». Всю поезію можна розділити на три категорії: хороша традиційна поезія – глибока, інтелектуальна, духовна, з іншого боку – хороша традиція, яка заснована на фольклорних образах, на побутуванні українського народу, і поезія –думка молоді, але висловлює сучасною мовою, використовуючи сленг. І все це вирізнило цілу когорту авторів.

У 2010 році думка журі була більш одностайною. Оцінювали пісню: Олександр Злотник – композитор, Володимир Бистряков, Віталій Козловський, Марія Бурмака, Анжеліка Рудницька, продюсер Едуард Клім, Юрій Фальоса, лідер гурту «Гайдамаки» і багато людей, які є творцями сучасної пісні.

В цьому процесі ми обрали 130 творів, а з них – найкращі, що уособлюють, можливо, і дух часу і рівень емоційності і стилістики і лексики і світосприйняття.

Сподіваюсь, що ці твори будуть колись надруковані, передані виконавцям, та й вже починається робота над тим, щоб ці твори доходили до реальних виконавців, які виведуть твори в інформаційний ефір нашої батьківщини».

Цього року на номінацію “Пісенна лірика про кохання” надійшло понад 6 тисяч творів.

Пані Тетяна Логуш виказала ще одну таємницю Коронації, що, оскільки приходить дуже багато творів на номінацію “Пісенна лірика”, організатори вже замислюються над створенням окремого конкурсу – “Коронація пісні”.

Традиційно на прес-конференціях конкурсу презентуються нові книги, тому без книжкового десерту не обійшлось і 3 червня. Одна серед них, або дві, бо це ж двохтомник «Іван Богун» Юрія Сороки. Ось що сказав про цю книгу Юрій Логуш: «Члени журі зі сходу та півдня України більше люблять історичні романи, бо вони буквально відкривають в них для себе національну історію». А от сам письменник зауважив, що плекав книгу 4 роки, а приводом для такої творчої акції став фільм «Вогнем і мечем» Генріка Сінкевича. «Після перегляду і прочитання з’явилось запитання: Хто такий Янко Богун? Підполковник козацьких хоругв? У козацькому війську звання підполковника взагалі не існувало. І захотілося висловити героя таким, яким він був насправді», – пояснює автор.

Елеонора Сімонова, директор видавництва «Нора-Друк», намагалася порахувати, скільки видано книжок, лауреатів, переможців конкурсу «Коронація слова» у «Нора-Друк», і десь на другому десятку збилася. «Порахуємо пізніше і розмістимо цю інформацію на сайті «Коронації слова»», – посміхнулася вона.

Пані Елеонора взяла на себе дуже почесну місію – презентувати книги Анни Багряної «Дивна така любов» і Ірисі Ликович «Моя дитинка» без присутності авторів. І не просто книжечки, а ті, що тільки-но вийшли з друку, і пахнули ще тими ароматами нового паперового творіння. «Ці письменниці зараз не змогли приїхати на презентацію, – каже чільниця видавництва. – Вони живуть і перебувають закордоном. Ми не змогли експортувати права на твори письменниць, тому експортували письменниць. Але вони там створюють осередки української культури. Буквально на днях Ірися Ликович організовала в Австрії, де вона проживає, Творчий вечір драматурга Олександра Гавроша. Анна Багряна живе у Македонії, вийшла заміж за болгарського письменника. Я сподіваюся, що до Українського форуму ці письменниці приїдуть на батьківщину і ми зробимо повноцінну презентацію. Ці книги молодих письменниць, одній 29 років, а іншій – 26, – уособлення наймолодшого покоління сучасної української літератури. Романи ліричні, але в них присутня дуже важливі і болючі теми –дитинство, батьківщина і можливість творити на рідній землі, віднайти себе, і складні стосунки у сім’ї. Тут є все, що притаманно українській літературі за останні 20 років. Ці люди сформувались у сучасній Україні і ті всі болючі проблеми, які ми переживали усім суспільством, вони так само відображені у творчості, але тим не менше ці твори позитивні».

Геть на останок ми залишили трепетну і цікаву інформацію – корони для переможці загального конкурсу «Коронація слова» і «Гранд Коронація слова».

Ілля Поп’юк, дизайнер статуетки для переможців загального конкурсу, виграв цьогорічний тендер на створення символічної фігурки: «Я зараз представляю кафедру художніх виробів дерева і металів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, де працюю вже п’ятий рік. Зараз ви бачите перед нами твори, які є вираженням ідеї пані Тетяни і пана Юрія, а розробка дизайну і моделі, ліпка і виготовлення – здійснювалося під моїм керівництвом, з моїми студентами – дівчата і хлопці, які були захоплені майструванням».

А головною інтригою для засновників конкурсу і всіх гостей прес-конференції була корона для кращих з кращих літераторів – лауреатів перших премій, що боролись між собою. Людмила Гарарук, яка представляла студію ювелірного дизайну «Гарарук», якій була надана честь розробляти корону для «Гранд Коронації» трішки спізнилась і таким чином вчинила ще більшу паузу в очікуванні. А коли дійшло до показу публіці, вирішила ще трішки часу забрати і розповісти про процес розробки цієї красуні: «Виготовила корону не я, а майстри студії ювелірного дизайну «Гарарук». Ні пані Тетяна, ні пан Юрій ще не бачили. Ідея концепції корони – не зробити «Міс Усесвіт»і «Міс Європи», що «на голову не налазить», а зробити щось інтелігентне, вишукане. Це не корона, а це вінець – взяла на себе сміливість трошки змістити акцент».
Також власниця студії розповіла, що їй дуже близька тема конкурсу і те, що відбувається в українській культурі, українському суспільстві. Вона в «Українському тижні» знайшла дуже вдалу фразу: «Ті, хто читає книжки, керує тими, хто дивиться телевізор». «Я зрозуміла, чому мені подобається «Коронація слова», і своєму сину я теж кажу, він у нас дивиться телевізор,: «Думай, бо необхідно читати і керувати світом. Не треба бути об’єктом, варто бути суб’єктом».

Покриття корони – 24-каратне золото (це те, чим покривають церкви). Її оздоблено пір’ям письменницьких ручок, а також по всьому вінцю викладені яскраві рубіни. Цей літературний вінець, як зауважила пані Людмила, не гнеться.

І на завершення подружжя Логушів запросили гостей на Церемонію нагородження, а також Літературний Бал, що відбудуться 10 червня 2010. Тільки в цей день стане відомо, хто надягнуть Корони літераторів країни.

Фото: прес-служба «Коронації слова»
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua