Влада Прокаєва в авторському проекті «Жінки майбутнього» зустрілася з відомою бізнес-леді Вікторією Тігіпко. Ця жінка не тяжіє до слави та бути на виду. Але вона жадає успіху.

У 15 років Вікторія почала заробляти, а в 21 заснувала свій бізнес. Вона встигає все: бути дружиною, матір’ю трьох дітей та ще й займатися справами – від промисловості до IT-технологій і кіно.

Влада Прокаєва: Чи є жінки в бізнесі, які вас захоплюють, а їх історії успіху вам близькі?
Вікторія Тігіпко: Таких прикладів дуже багато. Але особлива жінка для мене – це Хіларі Клінтон. Мене захоплює її історія успіху, харизма, мудрість і характер. Я читала її книги і слухала виступи. Думаю, що їй ще багато чого вдасться втілити в життя.
В.П.:Для багатьох став несподіваним той факт, що ви стали президентом 1-го Одеського Міжнародного кінофестивалю. Як вважаєте «перший млинець не вийшов грудкою»?
В.Т.:Не тільки не вийшов грудкою, але пройшов успішно. Причому настільки, що вже сьогодні я думаю про те, щоб організувати другий фестиваль та утримати високо поставлену планку. Захід вийшов неабияким, масовим і прогресивним, на нього завітало 40 000 глядачів.
В.П.:Ваш ділової принцип «цінувати чужий час». Розкажіть про те, як особисто ви розподіляєте власний час.
В.Т.: Уміння суворо планувати час у мене з дитинства. Уміло ним розпоряджатися навчила мене мама. З ранніх років я звикла планувати день напередодні ввечері. І не тільки планувати, але й діяти: збирати портфель і підбирати вбрання.

Я завжди була шалено зайнята, відвідувала всілякі курси і заняття, крім шкільних, і це привчило мене до дисципліни, умінню знаходити час для себе коханої навіть в жорсткому життєвому темпі.

В.П.:Ви навчилися чітко вибудовувати день і все виконувати вчасно. Напевно, від партнерів і підлеглих  вимагаєте те саме? Чи не важко вибудовувати відносини з людьми, які не вміють жити в такому ж темпі?
В.Т.: Ні. Серед моїх колег є дуже творчі і креативні персони, які живуть у своєму світі і за своїм особистим розкладом. Це режисери, актори, дизайнери … І я ставлюся з розумінням і повагою до їхнього способу життя, сприйняття часу і графіку. Я дуже ціную професіоналів своєї справи. Люди-профі мені цікаві і, на мій погляд, чудовий фахівець з будь-якої сфери заслуговує на повагу.

Вікторія і Влада

В.П.:Одного разу ви зізналися, що не любите при зустрічі подавати чоловікам руку. Чому?
В.Т.: Просто мені дуже хочеться до кінця бути слабкою і м’якою жінкою. Я не подаю руку не тому, що не поважаю партнера, а тому, що хотіла б вільну і легку атмосферу. Часи змінюються і традиції також можуть змінюватися.

В.П.:Як думаєте, чи може мода впливати на діловий стиль одягу?

В.Т.: Так. Ми живемо в часи змін і відсутності суворих рамок та кордонів. Я абсолютно впевнена, що будь-якій жінці або дівчині не тільки можна, але і потрібно порушувати прийняті канони щодо ділового одягу. Це дасть їй можливість показати свою індивідуальність. А якщо вона це зробить, вміло поєднуючи тенденції моди, то це тільки плюс. Якщо тобі це подобається, тобі комфортно, значить ти добре виглядаєш. Гірше, коли ти намагаєшся навчитися носити те, що тобі чуже і за великим рахунком зовсім не личить. Я особисто віддаю перевагу комбінуванню виключно ділових речей з елементами вечірнього вбрання або оригінальними авторськими аксесуарами.
В.П.: Ваше найбільш провокаційне вбрання і місце, де ви в ньому з’явилися?
В.Т.: Це зелена сукня довжиною до підлоги, в якій я була на закритті Одеського кінофестивалю. Вона відповідала моєму тодішньому стану і світовідчуттю, але в ній почувалась незвичайно і незручно – надто вже довге, відкрите і з  великим шлейфом. Вихід у ньому на червону доріжку став справжнім випробуванням – я не знала що тримати: руку чоловіка, шлейф або сумку … Взагалі, я не дуже люблю одягатися на знакові заходи суворо за дрес-кодом. Я ціную свободу вибору в усьому!
В.П.: Чий комплімент для вас більш цінний – від жінки чи від чоловіка?
В.Т.: Я люблю заслужені компліменти. Адже є дуже самокритичною і прагматичною людиною, яка реально дивиться на себе в дзеркалі і тонко відчуває, коли комплімент щирий, а коли – ні. Якщо комплімент неправдивий, то він мене дуже дратує, а коли заслужений, а тим паче сказаний жінкою – це особливо приємно.
В.П.: Ви згодні з думкою про те, що відомій людині краще не з’явиться в публічному місці взагалі, ніж з’явиться в неналежному вигляді – без дотримання дрес-коду або гарного макіяжу?
В.Т.: Згодна. Навіщо робити комусь неприємно, сіяти негативні емоції своїм неналежним виглядом і ставити себе в погане становище. Я без мук совісті прямую додому.
В.П.: У вас є модний фетиш, річ, на яку вам не шкода витратити великі гроші або купити десяток подібних моделей?
В.Т.: Ні, хоча я дуже часто купую модні капелюшки ручної роботи. Дуже рідко вдягаю їх, але сподіваюся, що ще з’явиться нагода.
В.П.: Якою ви хотіли б бачити себе через 15 років?
В.Т.: Ненаситною до нових ідей і проектів. Я впевнена, що ти по-справжньому живеш, коли відчуваєш, що попереду щось є і попереду ще найцікавіше. Коли ти особисто несеш енергетику позитиву, нововведення і креативу, стає не важливо в якому ми віці і скільки років вже прожито.

Автор: Влада Литовченко
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua