1. Віктор Сидоренко: «Не треба суперечити природі та українським традиціям – сало, ковбаса все одно мають бути присутніми в нашому раціоні»

    Хірург та ведучий програми на Новому каналі «Запитайте у лікаря» Віктор Сидоренко постійно відповідає на запитання глядачів, пацієнтів, студентів. А тепер і «ГУЧНІ ІМЕНА» вирішили поцікавитися у лікаря про здорову їжу, газовану воду та чіпси, а також про ідеальних медиків.

    Українці щораз частіше ставлять собі запитАння: «Що їсти?», замість «Що приготувати?». То що їсти, як готувати і кого слухати?
    Передусім – слухати себе, й це головне. Якщо ж казати про «шкідливе» для нашого здоров’я, то треба уникати продуктів швидкого харчування, які готували на пересмаженій кілька разів соняшниковій олії. Чому? Бо цей жир кипить протягом трьох-чотирьох годин і в ньому утворюются продукти чаду, що шкідливо для організму в цілому. Також, слід зазначити, що в олії, коли вона кипить, виникають холестеринові бляшки, що «засмічують» печінку.
    Звісно, що влітку ліпше їсти не м’ясо, а рибу. Але, я вважаю, не треба суперечити природі та українським традиціям – сало, ковбаса все одно мають бути присутніми в нашому раціоні, просто дотримуйтесь міри.
    І хотів би окремо торкнутися теми вживання слабоалкогольних напоїв, тобто пива. Його можна випивати тільки ввечері, але не більше від пляшки на день. Не треба забувати про те, що цей напій усе ж містить спирт і тому як засіб утамувати спрагу не годиться. Ще й може привести до пивного алкоголізму.

    Під час передачі «Запитайте в лікаря», яку ведете на Новому каналі, ви не раз виступили на захист чіпсів та газованої води. Справді гадаєте, що вони не завдають шкоди здоров’ ю?
    Після багатьох запитань від наших телеглядачів із цього приводу в нас вийшло дві програми, присвячених виготовленню чіпсів та мінеральної води. Виступали представники заводів-виробників. Вони запевняли, що в приготуванні чіпсів олію використовують раз. Також ми говорили про те, що чіпси можна вживати не частіше, ніж раз на два-три дні.

    Що ж до газованої води – проти неї виступають тільки стоматологи. Чому? Газована вода містить невелику кількість кислоти, яка може руйнувати зубну емаль, тобто знищує кальцій. Але, на мій погляд, ліпше тамує спрагу саме газована вода.

    Завдяки пухирцям газу, травний тракт швидше всмоктує вологу, людина скоріше почуває себе ліпше.

    Але треба уважно читати, що вказано на етикетці. До постійного вживання, тобто тамування спраги, придатна тільки столова вода. А мінеральні, себто лікувальні води, слід приймати тільки за призначенням лікаря, дотримуючись режиму.

    Ольга Сумська з Віктором Сидоренко у програмі “Запитайте у лікаря”

    А ви їсте чіпси і п’єте газовану воду?
    Їм, п’ю, і навіть пиво. Мабуть, це не дуже педагогічно, тобто лікар повинен сказати – ні, я цього не вживаю, їм тільки дієтичні продукти. Але моя фігура дає мені на це змогу (всміхається).

    На сайті написано, що ви саркастичний. Схожі за стилем лікування на лікаря Хауса?
    Можливо. Мені навіть дружина зробила зауваження. Каже, що мою манеру на все відповідати з сарказмом перейняв син. Але мені такий стиль спілкування, можливо, навіть личить, бо я вже доросла людина, а ось він ще занадто молодий, тому, коли син іронізує, це має дуже кумедний вигляд.

    Опишіть ідеального лікаря, до якого б ви хотіли прийти…
    Це я (сміється). Мені дуже не подобається, коли кажуть, що ось той лікар – фахівець із хірургії чи кардіології.

    Річ у тім, що лікар і священик – це ті люди, до яких звертатися потрібно в будь-якій ситуації.

    Ось дивіться, я з відпустки приїхав тільки кілька днів тому, а до мене вже зателефонувало 10 моїх пацієнтів. При цьому з хірургічною патологією – тільки двоє. Інші, знаючи, що я – хірург, питали: «До кого звернутися з того чи іншого питання?».
    Тобто, передусім лікар – це друг. Відносини «я – лікар, і тому на щабель вищий, а ти – хворий, тому нижчий» – це недопустимо. Ні в якому разі.
    А ще, на мою думку, лікар мусить бути без халата. Подивіться іноземні фільми, у Штатах та європейських країнах лікар у халаті тільки в реанімаційній чи в операційній. В інших випадках він приймає недужого в звичайній сорочці. Щоб не відокремлювати медика від пацієнта й спростити спілкування.
    Але найголовніше – лікар повинен справді тямити на тому, що він має намір лікувати.

    Яким лікарем ви би себе охарактеризували?
    Інколи я картаю себе за те, що, крім медицини, беруся ще за багато інших речей: веду програму, викладаю… У такі миті мені здається, якщо вже дав клятву Гіпократа, повинен увесь свій час віддавати пацієнтам, інакше ти – поганий лікар. До того ж, роблячи кілька справ одночасно, я майже не бачу своєї родини, не маю змоги досхочу спілкуватися зі своєю любою онукою. Але… Я займаюся тим, що мені подобається, тому почуваюся щасливим.

    Яке найчастіше запитання ви ставите лікарям, коли виступаєте в ролі пацієнта?
    Я не ставлю запитань. Бо сам не дуже люблю, коли пацієнти просять пояснити, що до чого. Якщо ти вже прийшов до лікаря, то мусиш йому довіряти.
    Мені двічі робили операцію на хребті. Другий раз мене оперував молодий лікар, який, як мені здалося, відчував себе не дуже впевнено в моїй присутності (лікувати колегу буває досить тяжко). Але мене до нього направив мій приятель, який запевнив, що хлопець добре розуміється на своїй справі. Я прийшов, хірург подивився мої знімки й каже: «Вікторе Михайловичу, я вам зараз розкажу, що робитиму». На що я відповів: «Скажіть, ви можете за це взятися, щоб я себе відчував нормальної повноцінною людиною? Тоді робіть, не треба розповідати».

    Яке найчастіше запитання вони ставлять вам?
    «Вікторе Михайловичу, чи справді вам цікаво виконувати всі справи одночасно: телебачення, викладання, лікування?». На всіх рівнях, до того ж. У мене нещодавно стався такий випадок: кожен лікар має раз на п’ять років складати іспити на професійну придатність. Я – доцент, тому іспити складаю в Міністерстві. Коли зайшов, голова поставив мені саме це запитання (сміється). Я відповів правду: «Так!».

    Як можна назвати людину, в якій поєдналися одесит, лікар-хірург, викладач, ведучий, чоловік і батько?
    Коли мене питають: «Як вас підписувати?», я згадую свого батька. Він у мене був великим керівником – головою комісії з розслідування морських аварій при Міністерстві морського флоту. Його робота вимагала публічних висловлювань, виступів. І скільки себе пам’ятаю, він жодного разу не виступав. Він відправляв своїх заступників, але сам і слова не промовив. Був зовсім не публічною людиною. А в мене – інакше. Гадаю, природа йде через одного, бо мій син такий самий, як його дід. Тобто про себе я можу сказати: я – людина, яка дуже любить життя. Хочу зізнатися, що нічого в своєму житті не хотів би змінювати, і це головне!

    Розмовляла: Ірина Новоставська
    Фото: прес-служба «Нового каналу»
    Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua

  2. Жодних міркувань. Висловлюйся!

    Висловлюватись