Наталія Атамась: “Якщо ми втратимо науковий потенціал, щоб ми далі не робили, не писали, не намагалися змінити, нічого не буде”

25 грудня 2015 – це нова дата в історії України, коли на католицьке Різдво перемогла Наука.

22 грудня Рада Молодих Вчених НАН України у Будинку Вчених презентували діяльність науковців, здійснену в 2015 році. Сергій Гончаров, патофізіолог, розповів про масштабний Всеукраїнський проект “Дні науки”, який відбувався у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, пізнавальний, як для дорослих, так і для дітей, зали були переповнені родинами, студентами. Наталія Атамась, біолог, про Міжнародний день рослин (відбувається вже три роки в Україні, 38 установ в 15 містах). Ксенія Гулак, фізіолог, про плідну співпрацю з Вікімедіа Україна, Олексій Болдирєв, фізіолог, про науково-популярний сайт “Моя наука”. Сергій Жабін презентував опитування молодих вчених, в якому йшлося, що, попри складні фінансові і технічні реалії, це на ефективність роботи не впливає. Вероніка Ульянова, фізіолог, закликала подаватися на міжнародні гранти, не боятися звертатися за підтримкою до інших вчених, які вже мають в цьому досвід. Антон Сененко розповів про резонанс, який створила наукова спільнота кожним заходом, статтею, ефіром.
Протягом року науковці провели чимало лекцій на популярних майданчиках столиці, щоб познайомити суспільство з діяльністю наукових інститутів, розвіяти чимало міфів, створити звичку цікавитися наукою. Сьогодні вже не можливо сказати, що про українську науку ми нічого не знаємо.

В рамках заходу, Наталія Атамась, к.б.н., Голова Ради молодих дослідників Відділення загальної біології НАН України розповіла про бачення української науки.

Яке стратегічне бачення молодих вчених нашої науки?
Наука має бути інтегрована в європейський дослідницький простір.
Наша наука конкурентно здатна, за своїми здобутками, рівнем, може бути інтегрована в європейський простір, але потребує законодавчого забезпечення, передусім незалежного аудиту наукової системи України.
Європейські колеги допомогли розробити дорожню карту аудиту науково-дослідної системи України. Ця робота йшла паралельно з роботою над законопроектом (Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”). У Закон закладено потенційну можливість такого аудиту. Над Законом працювала група наших експертів та урядовців ((члени профільного Парламентського комітету, урядовці профільного міністерства, представники платформи «Реанімаційний пакет реформ», представники НАН України, члени Рад молодих дослідників).
Це та робота, що виконувалися цілий рік, – це той грунтовний фундамент, який починає нову еру української науки, починаючи з 2016 року. Закон був проголосований у другому читанні Верховною радою 26 листопада 2015 року, але, щоб він почав працювати, він має бути підписаний президентом і емплементований.
Ми, наукова спільнота, прагнемо зберегти українську науку. І саме тому, як громадянському суспільству, нам довелося діяти, впливати на владу, щоб закон був підписаний в тій редакції і в тому стратегічному баченні, який сформували науковці.
Ми виступали під Адміністрацією Президента України (8, 9 грудня 2015), 16 грудня 2015 під Верховною Радою, дві прес-конференції (24 грудня 2015, Укрінформ, Кризовий медіа центр), численні ефіри на телебаченні, на радіо, публікації в популярних засобах інформації.
Ми переконані, що за нами перемога! Бо наша наукова перемога – це перемога країни.

В 2016 році, мабуть, наука не встигне стати на ноги, як це зараз в Європі, США.
Звісно, на це потрібен час, але кроки потрібно робити вже зараз, бо ми втрачаємо “мізки”, які, в умовах сучасної України, тікають закордон, втрачаємо молодь, передусім. Якщо ми втратимо науковий потенціал, щоб ми далі не робили, не писали, не намагалися змінити, нічого не буде.
Дуже важливі перші кроки в напрямку до Європи, побудувати конкурентно здатну науку.
У цьому законі, зокрема, є норма, яка законодавчо рахує, що представники Ради молодих дослідників мають входити у всі ради: і при інститутах, і при відділеннях, і при президії. Тоді молоді вчені зможуть безпосередню впливати на ці рішення в їхніх галузях.

Закордоном вчені можуть працювати в інших країнах, бути мобільними, вільно переймати досвід, а потім повертатися додому і з новими силами все набуте реалізовувати у рідній державі. Чи в Україні подібний вільний науковий простір діє?
На даний момент ми маємо дуже погану ситуацію. Молодий вчений може поїхати на стажування тільки на 2 місяці, як у відрядження. І потім, після цього, він має або звільнятися зі свого Інституту, і там залишатися, або повертатися. Це ненормально. В європейських країнах подібне стажування може тривати не півроку, рік. Вчений працює закордоном в проектах, а потім – повертається.
У нас законодавчо не було можливості подібним чином діяти, тому молоді вчені звільнялися, їхали.

Але тепер ми заклали у новий законопроект норму, що таке стажування може тривати до 2 років, щоб заохочувати молодих вчених їхати, набиратися досвіду у міжнародних лабораторіях, колабораціях, проектах, і, звісно, з ентузіазмом повертатися, щоб втілювати набуте в Україні.

Зараз доводиться звільнятися, обманювати державу, викручуватися з ситуації, а ми прагнемо, щоб існувала законодавча норма – легітимно їхати, повертатися, і при цьому презентувати гідно українську науку на міжнародній науково-дослідній арені, рахуватися співробітником Національної академії наук України.

Певними критеріями оперують науковці, за якими вони визнають вченого на міжнародному рівні. Які це критерії?
Існує ціла система рейтингу оцінювання, як самих інституцій, їх наукового потенціалу, так і певних дослідників. Зараз у нас такої системи немає, діє система атестацій, дуже стара, віджила процедура радянського періоду.
Згідно до закону для експертизи проектів та до атестації можуть долучатися іноземці експерти та фахівці. Це ті рамкові норми, які дозволять при наявності підзаконної правової бази почати аудит не тільки матеріальних активів, але й нашого наукового потенціалу, системи вцілому, а далі – до рівня інститутів і вчених – наукові особистості.
Наразі розроблена спільно з МОН система аудиту в чомусь наслідує європейські зразки, але адаптована під наші реалії, звісно.

Статті в міжнародних журналах є обов’ язковим пунктом?
Працюють певні журнали з прев’ю, реферовані, які входять в певні міжнародні наукометричні бази, які мають індекс Гірша (h-індекс). Дуже багато критеріїв: експертна оцінка, науково-метричні показники, колаборація в різних міжнародних проектах. Тобто це дуже складна система. І ми сподіваємося, що ми зможемо її вмонтувати сюди.

Існують відомості, можливо, я помиляюся, що публікація наукової статті, як в українських, так і в іноземних журналах, є платною послугою. Чи дозволяє це гонорар науковця?
В нас в біології, зоології, ботаніці такого немає: дуже багато журналів з дуже високим індексом, які високо займають значні рейтинги, безоплатні.

Пиши гарну статтю, подавайся, отримуй гарні відгуки від міжнародних експертів.

Я розумію, що можуть бути різні ситуації, але у нас така система. Це не таке правило, що ти маєш заплатити величезні кошти, це дуже часто буває в смітникових журналах, коли від тебе вимагають 200 баксів за статтю.
Нам скорочують весь час фінансування. Вже у цьому році не буде вистачати на базові речі: на зарплату, комунальні витрати. І ще кілька років без реформ, на тому все. Науковці поїдуть, наука закінчиться.

Яка зараз зарплата у вченого?
Молодий науковець – це 100-120 доларів, в крайньому випадку – 150 доларів. Спробуйте в Києві прожити за цю суму. Це не що інше, як великий патріотизм тут залишатися і сподіватися на зміни на краще.

Юлія Безвершенко, молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, у Фейсбук 25 грудня 2015 написала про Перемогу Науки: “Закон “Про наукову і науково-технічну діяльність” президент підписав. Вітаю всіх! Хто працював, допомагав, підтримував… Великий шматок роботи зроблено, “а” сказано. Тепер попереду ще більше роботи по впровадженню, допомозі всім, на кого покладено відповідні обов’язки, та моніторингу за його виконанням як таким і його якістю. Ми маємо безцінний досвід і бачення. Ми консолідувались. Крім того, ми поставлені бюджетом в такі умови, що здійснення реформи, міжнародний діалог та наш невпинний поступ є питаннями виживання. Тому 2016-ий дійсно буде роком складним, але й роком роботи. Отже, відступати нікуди – і тепер тільки вперед”.

Символічно, що на католицьке Різдво перемогла наука, перемогло світло і добро!

Розмовляла: Ірина Новоставська
Фото: з архіву Наталі Атамась
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *