Жаннет Фон Клінген: «Я намагаюсь не дивитись покази інших дизайнерів, щоб не заразитися їх темами»

Українська дизайнерка та власниця однойменного Будинку Моди Жаннет Фон Клінген створює готові колекції і безліч індивідуальних образів для клієнток. В інтерв’ю «ГУЧНИМ ІМЕНАМ» розповіла про ставлення родини до моди, з якими напрямками особливо цікаво працювати, про функцію одягу.


Бабуся – італійка, дідусь – німець, а ви – українка. Божевільне поєднання. В Італії жінки шаленіють від моди. І бути не в тенденціях – це існувати поза часом. Вам передалось від бабусі відчуття моди та естетики?
Вважаю, що так! Проте, я не зовсiм знаю її бачення моди (вона померла коли менi було 5 рокiв). Але якщо судити по її шафі та комоду, то бабуся була великою модницею. Вона жила в Чехії 5 років, і з тих часів лишилися речі від таких світових бреднів як Chanel,  які для нашої радянської країни були унікальними.
Ваша бабуся хотіла, щоб ви стали дизайнеркою? Чи це була випадковість, що вона з Чехії возила шовкові і оксамитові тканини? Бабуся теж шила?
Бабуся хотіла, щоб я пішла її шляхом та стала лікарем. У нас по жіночій лінії усі лікарі. Але найголовнiше, що вона хотіла, – щоб я стала хорошою людиною.
Те, що бабуся з Чехії возила тканини, не випадковість. Вона завжди любила гарно одягатися. Вона розуміла, що у Радянському Союзі – це рідкість, тож привозила тканини з- за кордону.
Але сама бабуся ніколи не шила, вона ніколи не цікавилась рукоділлям. Вона була лише лікарем, та бачення моди передалось генетично.


В кожній родині по-різному ставляться до одягу. Знаю, що у Львові жінки і досі поділяються на тих, що шиють самі, звертаються до швачок чи дизайнерів або ж ідуть на ринок або в бутік модного одягу. А як було у вашій родині?
У нашій родині дідусь – академік. Тоді ще у Союзі усі були однакими, та дідусь міг ходити в ЦУМ на привілейований 5 поверх. Там вся родина і одягалась. Щось шили, звісно, але частіше купляли вже готову якісну одежу. Батько дуже ретельно вибирав одяг : перевіряв усі шви, шив сам та переробляв готові речі. Одного разу він зі своїх старих джинсів зробив мені нову спідницю.
Вас можна назвати шопоголіком? Ви влаштовуєте подорожі закордон з метою придбати новинки з колекцій світових дизайнерів? В які країни наносите шоппінг візит? Як ви ставтесь до Італії?
Так, мене можна назвати шопоголіком, особливо це стосується взуття! Якщо я й заходжу в магазини, то завжди дивлюся взуття та аксесуари. Щодо одягу – одягаюсь сама. Навіщо мені купляти одежу, якщо я можу сама зробити краще?
Шопінг візитів  не влаштовую. Подорожую у різні країни, щоб знайомитись та вивчати нові культури, атмосферу, звичаї та інше. Подібні мандрівки завжди дарують натхнення, ідеї та нові емоції. Завжди привожу сувеніри, та все ексклюзивне, що пов’язане з тою чи iншою країною.
Італія – моя улюблена країна. Мене з нею пов’язують сімейні вузи, духовний зв’язок. Мені подобається їх цікаве життя, відчуття комфорту в будь – якому місті, їх мова та темперамент, дуже мені близькі.
Дизайн ви вивчали у Союзі дизайнерів України. Ви не боялися, що вони можуть вплинути на ваш смак, змінити ваше бачення краси і естетики?
Вивладачі більш вплинули на мене як на особистість. Вони давали мені цінні поради, рекомендації, допомагали реалізувати ідеї та правильно їх подавати. Шкода, що зараз немає часу, щоб більше спілкуватися з ними.


У вас були творчі проекти: колекції «Жанна Д’Арк» і «Казки в стилі Лори Палмер». Ви себе спробували в Театрі оперетти, стали іміджмейкером, працювали над сценічними образами зірок. Але ж який напрям для вас найцікавіший? Фешн чи все таки театр, мистецтво?
У театрі є певна тема, а фешн – це внутрішнє бачення краси. Театр мені звісно близький. Я багато часу витратила, вивчаючи його, і знаю, як зробити його гарним та вишуканим. Фешн – те, що я бачу. Я намагаюсь не дивитись покази інших дизайнерів, щоб не заразитися їх темами. Мені цікаві обидва ці напрямки.
Якою повинна бути жінка? Як їй одягатися саме сьогодні? Адже вибір просто неймовірний. Те, що бачу я, жінки не індивідуальні, вони чітко повторюють образи, які бачать з екрану, або нагадують Леді Гагу, гламурну дівчинку або лондонський стиль, але не нагадують себе.
Жінка – унікальна! Вона може бути бізнес-леді, вести успішні проекти, вдома ж вона може бути матір’ю, господинею, берегинею, поєднавши усі амплуа. Жіночий одяг має бути зручним, жіночним, сексуальним та справляти враження королеви. Жінка має бути сама собою. Якщо ми наслідуємо когось, то оточуючі нас не сприймають. Треба бути собою та полюбити себе такою, яка ти є!
Що таке одяг і яка його функція?
Одяг – захищаючий, ергономічний елемент, оболонка, яка захищає від суспільства, та нею ми показуємо всім наш внутрішній світ. Одяг має підкреслювати стан людини. Людина не може почувати себе комфортно, якщо, наприклад, тиснуть туфлі або корсет занадто тугий…
Одяг має бути комфортним продовженням внутрішнього світу.
Розмовляла: Ірина Новоставська
Фото: прес-служба дизайнерки
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua

Жаннет Фон Клінген: «Я намагаюсь не дивитись покази інших дизайнерів, щоб не заразитися їх темами»: 1 коментар

  1. Думав, що одяг для того щоби його знімати 😀
    Хоча насправді все добре пані Жанет говорить, одяг має бути комфортним!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *