Христина Шишпор: «Я мріяла бути принцесою, носити легкі гарні сукні і танцювати»

«ГУЧНІ ІМЕНА» спілкувалися з ведучими, дизайнерами, письменниками, художниками, благодійниками, лікарями, артистами естради та кіно, хореографами, танцюристами, але ж не спілкувалися з балеринами. Ми за зміни. А ви? Презентуємо до вашої уваги розмову з Христиною Шишпор – солісткою Національної опери України, Заслуженою артисткою України, лауреаткою міжнародних конкурсів і фестивалів, володарки титулу «Людина року».

Христино, балериною потрібно народитися?
Не обов’язково, нею можна стати. Так, як сталось зі мною, – посміхається.

Одне оголошення про танці змінило ваше життя на завжди?
Саме так. З мене ніколи не планували робити балерину. І, колись випадково побачивши оголошення, привели на пробне заняття. Так все і почалось, повністю перевернувши моє життя.

Як ви почували себе, коли вам було 4 роки, ви танцювали? Була гордість за себе та далекі мрії?
Ні, що Ви! Ніяких гордощів у мене не було! Просто мені, як і кожній учениці, хотілось стати кращою в класі, прагнула більшого. Я мріяла бути принцесою, носити легкі гарні сукні і танцювати. Тому, коли потрапила до танцювального класу – моя мрія частково здійснилась і лишалось її тільки вдосконалювати.

 

Ваша бабуся хотіла, щоб  ваша мама стала балериною, але вона так і не стала. Чому?
Моя мама сама не хотіла бути балериною. Напевне, це просто не було її покликанням – кожному своє. А бабуся в мене лояльна, й не стала примушувати маму робити те, що не до вподоби. Тепер сама, без жодного впливу, бабусину мрію втілила я – хіба це не дарунок долі?

Ви балерина Національної опери ім.. Т. Г. Шевченка. На якій сцені вам би хотілось танцювати? Та на яких сценах ви виступали?
Ой, виступали багато де. У Австрії, Італії, Японії, Франції… Дуже люблю подорожувати та знайомитись із різною культурою, мистецтвом, людьми. Не можна сказати, що в мене є мета виступити там-то й там-то. Просто є бажання вивчати світ. І якщо балет мені в цьому допоможе – це чудово! Адже коли поєднується улюблена робота і захоплення поза роботою – це неймовірне відчуття досконалості!

Ваша улюблена роль?
Сказати по-правді, важко обирати. Вони, як і як мелодії для композитора, картини для художника – всі мої діти, дуже мені близькі і рідні. Кожну роль я проживаю, наче маленьке життя. Але, якщо вже обирати, напевне, це буде Кармен.

А скільки ролей ви зіграли?
Доволі багато! Важко перерахувати отак всі. Розумієте, театр не грає всі ролі одночасно, або одну за одною. Щось поставили, зіграли і вже переходимо до нового. Навіть щось забувається із минулого…

Напевно, успішність балерини залежить від гармонії. Ви щаслива? Вам підтримує родина, кохана людина?
Звісно, я щаслива людина. У мене чудова робота, яку я не просто обожнюю, а якою я живу й дихаю кожної мити. І, що важливо, сім’я мене підтримує, і підтримувала завжди. Напевне, це найголовніший чинник гармонії – коли ти маєш підтримку рідних людей.

Які цілі ставите після балету?
Дуже хочу відкрити свою власну школу балету. Хочу вчити діток тому, чому сама навчилась у свій час. Але це не буде школа, яких повно по країні – студія із так званими майстрами. Мені будуть допомагати дійсно професіонали своєї справи, котрі виступали й виступають на справжній сцені, знають балет не лише в теорії та зовні, але й у практиці й зсередини. Вірю, що в мене все вийде!

Розмовляла: Ірина Новоставська
Фото: Pr’n’Creative agency IDEAL SECRETS
Джерело: ГУЧНІ ІМЕНАhttp://bignames.org.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *