Коментарі до Хороводи любові… хороводи чеснот… хороводи правди

Від: Roksolana

Roksolana — Fri, 30 Oct 2009 13:21:55 +0000

Прошу, Iryno.
мабуть і справді коли ми дивимося вистави, то мимоволі примірюємо якійсь ролі і на себе. Театр – це емоції, почуття і роздуми.
Якось бачила виставу “Божествений Еродій”, яка мене так вразила, що я після неї деякий час не могла говорити…

Від: Iryna

Iryna — Wed, 28 Oct 2009 19:40:39 +0000

Роксолано, насамперед я вам хотіла б подякувати за невичерпний позитив. І рада, що вам сподобався екскурс виставою. Адже насправді театр – це рольова гра, можливість побачити реальне життя і справжніх людей, спостереження за вчинками та й врешті спостереження за собою. Зате і люблю театр, що змушує думати, робити переоцінювання, вчить помічати непомітне.

Від: Roksolana Hnatyuk

Roksolana Hnatyuk — Wed, 28 Oct 2009 13:46:58 +0000

Ірино,дуже дякую за цікаву статтю…
можливо, справді, коли ми спостерігаємо негідні вчинки зі сторони і бачимо, як некрасиво вони виглядають, задумуємося і над своїм життям: як ми би вчинили в тій чи іншій ситуації… Такий собі хоровод життя…